Dniepr (ukr. Дніпро - Dnipro, ros. Днепр - Dniepr, białorus. Дняпро - Dniapro) – rzeka o długo¶ci 2285 km. Przepływa przez Białoru¶, Rosję i Ukrainę. Najważniejsze miasta nad Dnieprem to Kijów i Smoleńsk.

W dolnym biegu rzeki, na odcinku między Kijowem i Morzem Czarnym zbudowano kaskadę zapór i elektrowni wodnych. Zbiorniki retencyjne uformowane przez zapory to: Kremieńczucki (2252 km²), Kachowski (2155 km²), Kijowski (922 km²), Dnieprodzierżyński (567 km²), Zaporoski (410 km²) i Kaniowski (582 km²). Te gigantyczne zbiorniki miały zgubny wpływ na naturaln± ekologię rzeki.

Kiedy¶, na odcinku między Dniepropietrowskiem a Zaporożem, na rzece znajdowało się 9 progów skalnych. Były to tak zwane dnieprowe porohy, opisane w Ogniem i mieczem Sienkiewicza. Dzi¶ wszystkie porohy s± zatopione przez wody Zaporoskiego zbiornika retencyjnego.

Dniepr uchodzi do Limanu Dnieprowsko-Buskiego. 

Dniepr



Дніпро (назва походить від давньосхідноіранського "велика ріка"; давньогрецька назва Борисфен — дослівно «той, що тече з півночі»; давньослов'янська назва Славутич, досі зрідка використовується як синонім, особливо як поетична назва) — найбільша ріка України, тече також у Росії та Білорусі. Третя за довжиною і площею басейну ріка Європи (після Волги й Дунаю)

Впадає у Дніпровсько-Бузький лиман Чорного моря

Типова рівнинна ріка, річище звивисте, утворює рукави, багато перекатів, островів, мілин

Нижче Києва долина Дніпра асиметрична: праві схили круті й високі, ліві — низькі й пологі. Між Дніпропетровськом і Запоріжжям Дніпро перетинає Український щит

В минулому на Дніпрі були пороги, тепер вони залиті каскадом водосховищ (від гирла Прип'яті до греблі Каховської ГЕС); в гирлі утворює численні рукави й протоки

Дніпро судноплавний упродовж 1990 км від гирла, системою каналів сполучений з ріками стоку Балтійського моря (Західною Двіною, Німаном, Західним Бугом);

Дніпровською водою забезпечуються Кривий Ріг та Донбас.