Góry Krymskie (ukr. Кримскі Гори, ros. Крымские Горы, krym. Qırım Dağları ) - góry znajdujące się na Ukrainie, na południowym wybrzeżu Półwyspu Krymskiego.

Góry Krymskie znajdują się na południu Półwyspu Krymskiego i bezpośrednio graniczą z Morzem Czarnym. Jest to jedyny masyw górski na rozległym południowym pograniczu Ukrainy. Rozciągają się na długości 180 km z południowego zachodu na północny wschód, szerkości do 60 km (w północno-wschodniej części pasmo zwęża się do 4-10 km), od przylądka Fiolent w pobliżu Sewastopola, do Przylądka Eliasza koło Teodozji.

Góry Krymskie na całej długości tworzą 3 równoległe pasma górskie (zewnętrzne, środkowe i wewnętrzne). Najwyższy szczyt to Roman-Kosz (1545 m n.p.m.). Do najbardziej znanych masywów górskich zalicza się: Karadah, Demerdżi, Czatyrdah, Aj-Petri, Ajudah.

Góry Krymskie zbudowane są ze zmetamorfizowanych utworów różnych okresów ery mezozoicznej. Ukształtowały się w orogenezie alpejskiej. Występują tu łupki, argility, wapienie. Zasoby mineralno-surowcowe Gór Krymskich to różnorodne materiały budowlane: marmur, wapień budowlany, surowce do produkcji cementu. Spotyka się również glinki bentonitowe, wapienie topnikowe, kryształy górskie, agaty, opale, jaspisy, ametysty.

W erze mezozoicznej na Krymie występowały procesy wulkaniczne, co potwierdza obecność wygasłych wulkanów, bomb wulkanicznych, wychodnie lawy, tufy wulkaniczne. Pochodzenia wulkanicznego jest między innymi wygasły wulkaniczny masyw Karadah (574 m n.p.m.), który wypiętrza się na skrajnym wschodzie Gór Krymskich.

Кримські гори Krymskie Gory


Кримські гори — гори на крайньому півдні Кримського півострова

КРИМСЬКІ ГОРИ — гірська система на півдні Кримського півострова. Простягається на 180 км. з півд.-зах. на півн.-сх., від мису Фіолент поблизу Севастополя до мису Іллі біля м. Феодосії. Ширина гірської смуги до 60 км. У рельєфі чітко виділяються три майже паралельні пасма з крутими південними і пологими півн. схилами: Головне, Внутрішнє і Зовнішнє. Переважні висоти 700—1200 м, макс. 1545 м (г.Роман-Кош). К.г. — складчасто-брилова система, що входить до Середземноморського рухливого поясу. З к.к. добувають флюсові вапняки, мармуровидні та мохуваткові вапняки, габро-діабази та граніт-порфіри.

На думку Муратова і його послідовників, у геологічному відношенні Кримські гори є великим антиклінорієм, що є частиною альпійської геосинклінальної (складчастої області) Ядро його складається із сильно дислокованих і метаморфізованих осадочних порід мезозою — глинистих сланців, піщаників, конгломератів і вапняків. В геологічній будові північного крила антиклінорія беруть участь мезозойські і кайнозойські відкладення — глини, мергелі, вапняки. Підняття Кримських гір спочатку у вигляді острова відбулося в кінці крейди та еоцені. В середині неогену утворилася вирівнена поверхня Яйли. До неогену гори простягались на 20-30 км південніше сучасної берегової лінії Чорного моря. В неогені вони набули сучасних рис ассиметричної будови