Prypeć, ukr. Припять, białorus. Прыпяць – rzeka na Ukrainie i Białorusi, prawy dopływ Dniepru, o długości 775 km, i powierzchni dorzecza 121 000 km². W górnym i środkowym biegu rzeka przepływa przez Polesie. Uchodzi do Zbiornika Kijowskiego. Dopływami Prypeci są: Turia, Stochód, Styr, Horyń, Stwyha, Uborć, Słoweczna, Sołoń, Uż (prawe). Główne miasta położone nad Prypecią to: Pińsk, Mozyrz, Czarnobyl.

Do 1939 r. znajdowała się na terytorium Polski. Ziemie te zostały zagarnięte przez Związek Radziecki w trakcie agresji rozpoczętej 17 września 1939. Przed II wojną światową i w czasie kampanii wrześniowej na Prypeci i jej dopływach działała polska Flotylla Rzeczna Marynarki Wojennej. 26 kwietnia 1986 rzeka została silnie skażona z powodu awarii reaktora w Czarnobylu.

Прип'ять Prypeć



Прип'ять — річка в Україні (у Волинській, частково у Рівненській, Київській областях) та у Білорусі, найбільша за площею басейну, довжиною і водністю; права притока Дніпра (впадає в Київське водосховище).

Довжина 775 км (на тер. Украіни — 261 км), пл. бас. 121 тис. км.кв. Бере початок поблизу с. Голядина Любомльського району Волинської обл. Тече переважно Поліською низовиною в низьких заболочених берегах. Долина П. у верхів'ї виявлена слабо, у пониззі чіткіша, ширина 5 — 8 км. Заплава розвинута на всьому протязі, виділяють дві надзаплавні тераси. Ширина заплави у верх. течії 2 — 4 км і більше; в окремі роки затоплюється на кілька місяців. У пониззі ширина заплави досягає 10 — 15 км. Річище у верхів'ї каналізоване; нижче — звивисте, утворює меандри, стариці, багато проток (однією з них сполучена з оз. Нобель); є піщані острови. Ширина річки у верхній течії до 40 м, у середній — 50 — 70 м, у пониззі 100 — переважно 250 м, при впадінні у Київське водосховище — 4 — 5 км. Дно П. піщане та піщано-мулисте. Похил річки 0,08 м/км.